|
Про політиків сказано вже дуже багато. За останніх три роки стільки, що на кожних 1000 аргументів „проти” можна відразу знайти 1000 аргументів „за” і навпаки. Останні дискусії мене захопили саме унікальністю виборців, а не політиків. Тому напишу про особливий різновид виборця. Однак спершу все ж про політиків для роз’яснення термінології.
Всім відома азбучна істина про те, що політики поділяються на популістів і прагматиків. І навіть діти в дитячому садку відразу скажуть вам ким є Тимошенко, Янукович, Луценко, Ющенко. Але, на мою думку, ця термінологія вже застаріла після недавнього виступу заслуженого кума президента, патріарха української політики, автора безсмертних фраз „Хфокін присядьте” та „Заєць не стрибайте по залу” і за сумісництвом секретаря РНБО Івана Степановича Плюща. Ось його слова:
”відповідальні політики не повинні плутати передвиборчу риторику та ухвалення відповідальних рішень”. „Це хибний шлях, який веде в нікуди”, - додав він.
Звісно всі знають, що Іван Степанович Плющ – політик дуже відповідальний. Він прихильник вирішувати всі питання відповідально під килимом і всілякі фашисти які вилазять на вулиці поміж виборами (а не перед ними як належить відповідальним виборцям) ним всіляко засуджуються.
Іван Степанович Плющ одним реченням пояснив, що відповідальний політик – це є вища реінкарнація прагматичного політика. Справа в тому, що прагматики програвали битву з популістами, бо останні дозволяли собі обіцяти тупим виборцям всілякі блага і це ставило прагматиків і популістів не в рівні умови. Відповідальні політики позбавлені цієї вади. Вони також можуть допускатися передвиборчої риторики, але після виборів повинні від неї переходити до відповідальних рішень, які не здатні оцінити тупі виборці.
Я подумав, що коли відповідальні політики отримують вагому підтримку на виборах і займають вагомі посади у впливових політичних партіях, то і виборці цих політиків теж повинні бути відповідальними. Отже, відповідальний виборець – це не просто виборець, що голосує за відповідального політика, а той виборець, який підтримує після виборів відхід відповідального політика від передвиборчої риторики. Звичайний виборець норовить вхопити політика за язик, щоб якось добитися своїх шкурних інтересів, але це зовсім безвідповідально.
Яскравим прикладом є січа, яка на Майдані розгорнулася останні декілька днів по питаннях переходу до професійної армії та повернення боргів Ощадбанку. Нагадаю передісторію. Відповідальний політик Плющ зробив вищезгадану заяву. За ним, не зважаючи на шалений тиск популістів з НУНС, виступили інші відповідальні політики: Єхануров, Каськів, Матвієнко, Балога і інші. Ну і всі знають найвідповідальнішого політика України. Це звісно ж президент Віктор Андрійович Ющенко.
Той хто думає, що розпочалася нерівна січа між відповідальними виборцями і популістами з наданням популістки Тимошенко популістичних обіцянок – сильно помиляється. Обіцянки дані вже давно і як буде показано нижче зробила це зовсім не Тимошенко. Коли Тимошенко виголошувала ці обіцянки, то бурі протестів не виголошувалися. Так дрібні укольчики, що завжди супроводжують нормальне спілкування між союзниками. Буря протестів виникла після спроби свої передвиборчі обіцянки внести програму коаліції, а значить і в програму дій уряду, тобто намагання виконати ці обіцянки. Ну а цього відповідальні виборці звісно не вибачають. Я навіть більше скажу включення згаданих обіцянок в програму коаліції не найбільший злочин в очах відповідальних виборців. Якщо уважно прочитати угоду, то можна побачити, що злюка-Тимошенко в преамбулі записала виконання програми президента „Десять кроків назустріч людям”. Такий популізм вже взагалі ні в які ворота не лізе.
Я вже казав, що відповідальний політик може обіцяти так само, а може навіть і більше ніж популіст, але виконувати не має права. Ну візьмемо хоча б приклад зі згаданими питаннями.
Повернення боргів Ощадбанку. Згадаймо офіційні дебати кандидата в президенти Віктора Андрійовича Ющенка і кандидата в президенти Віктора Федоровича Януковича.
”Ющенко також пообіцяв повернення знецінених вкладів, зменшення терміну служби в армії до 12 місяців, введення безплатної медичної допомоги тощо”
При бажанні можна поритися в Інтернеті і знайти не одноразове підтвердження цих його обіцянок. Логічно, що коли кандидат в президенти каже „ми зробимо”, то має на увазі термін своєї каденції. Я нагадаю кінцевий термін це 2009 рік. Таким чином ми бачимо, що погасити борги Ощадбанку до 2009 року обіцяв Ющенко, а Тимошенко просто безсовісно зпіонерила цю його обіцянку. Як відповідальний політик Ющенко виголосив її звісно не для того, щоб виконувати, а для того щоб виграти вибори. Бо інакше він не вчиняв би такий шалений спротив Тимошенко, яка вперто намагається переконати всіх, що Ющенко не брехав.
Я провів маленький експеримент і опитав прихильників відповідального політика Ющенка, що вони думають про цю його обіцянку. Такий собі тест на відповідальність.
Більшість прихильників Ющенка виявилися дуже відповідальними виборцями. Ось деякі думки прихильників Ющенка з приводу обіцянки Ющенка:
- Два роки на погашення боргу – гасла злодіїв
- мінімально 40 років, інакше дешевше подарувати цей борг Кравчуку на побудову мавзолею.
- Ні, не потрібно. Це чистої води популізм
- Гроші не потрібно повертати, я категорично проти повернення грошей. Я завжди дотримувався такої точки зору. Протилежна позиція була для мене вагомим аргументом щоб не голосувати за політсилу з такою позицією.
- не вважаю доцільним виплату боргів СРСР виключно за рахунок податків громадян України
- вам треба ви і просіть
- так потрібно. Строку не знаю
- Ні, не треба.
- Потрібно. "Максимально короткий реальний термін" - це такий, щоб не включати друкувальний станок.
- З тих, кому це було реально треба, більшість не дочекалась
- Повернення вкладів... для початку треба чесно відповісти, хто ці гроші вкрав
- Так. Припустимо що країна може виділити 3% бюджету на покриття боргу Сума боргу ділимо на 3% відсотки річного бюджету - отримуємо приблизно скільки років
Отакі от симптоматичні відповіді. Тут нагадую йдеться не про саму обіцянку і не про політиків, які її дали, а про реакцію на обіцянку. Відповіді розділилися здається протилежним чином від „ні не треба виконувати” до „так треба виконувати”. Але це тільки на перший погляд. Насправді всі ці відповіді дали відповідальні виборці, які не вважають, що обіцянку треба виконувати в зазначені політиком терміни. Дарма що в зберкнижках вже стоять штампи Ощадбанку України як державної установи що діє від імені держави. Відповідальніше буде послати тих халявщиків з їх книжками судитися з Комуністичною партією Радянського Союзу.
Характерною особливістю відповідальних виборців також є коротка пам'ять. Думаю мало хто з опитаних осіб пам’ятає, що обіцянку давав Ющенко, а не Тимошенко. Отже, хороший відповідальний виборець зобов’язаний тут же після виборів забувати обіцянки відповідального політика, які той давав в хвилину слабкості. Навіть член партії НУ Дедді не пам’ятає (я перепитував), хоча якраз його партія мала б втілювати обіцянки президента в життя. Ну дуже відповідальна людина пан Дедді. Молодець.
Розглянемо інше питання. Контрактна армія. Тут також відповідальні виборці єдині – НЄ ПАЗВОЛІМ. Відповідальні виборці страшенно переживають за боєздатність армії та за достаток контрактників. Звісно коли відповідальний політик обіцяє скоротити строк служби в армії вдвічі, то це теж … теє … на боєздатність впливає. Бо коли будувати генеральські дачі чи траву малювати в зелений колір, то тут і призовниками першого року служби можна обійтися. Ну а коли, скажімо, пальнути з танка чи ракетою С-300 або прогулюватися по мінному полю, то тут трохи досвід має значення.
Треба сказати, що Ющенко поступив вкрай безвідповідально і виконав цю свою обіцянку. Але далі вже ні-ні. Лише 2010 рік і не ближче. Бо треба дуже багато контрактників аж 45 тисяч і вони повинні мати житло. Така турбота не може не викликати похвали.
Треба сказати, що я теж контрактник. Мене зобов’язує контракт з одним з львівських університетів. При цьому підписуючи зі мною контракт ректор щось мало цікавився тим, чи є в мене квартира чи ні. Я більше скажу. Багато викладачів-контрактників квартир не мають і живуть по гуртожитках. Ех шкода, що у відповідальних виборців руки до всього не доходять і вони зосередилися лише на квартирах для контрактників в армії. А контрактники міліціонери, вчителі, викладачі, лікарі їх увагою користуються менше. Мій контракт також зобов’язує мене читати лекції в єдиному в Україні Інституті сухопутних військ. То ж по роботі я багато спілкуюся з майбутніми і діючими офіцерами. Треба сказати, що там питання чи служити за гроші чи безкоштовно не стоїть. Безвідповідальні тому що.
Отже вернемося до обіцянок по армії. Ющенко обіцяє 2010 рік. Тимошенко 2008 рік. Ціна питання 45 тисяч призовників яких треба перетворити з безсловесних рабів на людей із зарплатою. Згадаймо програму президента „10 кроків назустріч людям”. А саме найперший крок. Пам’ятаєте? Відповідальні виборці можуть освіжити свою пам'ять тут.
Ющенко обіцяє п’ять мільйонів нових робочих місць. Тобто якщо розглянути 2008 рік як один з п’яти років каденції Ющенка, то в 2008 році має бути створено один мільйон нових робочих місць. От якби пан Ющенко зі своєї щедрої руки виділив хоча б одну двадцяту частку своєї доброти на армію, то ми б отримали цілих 50 000 робочих місць. При цьому зауважте, що в Ющенка залишається ще цілих 950 000 нових робочих місць в запасі. І обіцянка Тимошенко просто гасне порівняно з обіцянкою Ющенка. Тож вирішити обіцянку Тимошенко не проблема згідно Ющенком?
Ні. Це було б логічно, якби Ющенко збирався виконувати свою обіцянку про 5 000 000. Але він як відповідальний політик і не збирався цього робити. І всі відповідальні виборці в один голос говорять що це абсолютно не можливо. Ну сказанув перед виборами. Чого не буває? Але ж він не популіст щоб це виконувати?
Отже ми надалі будемо спостерігати чим закінчиться війна популістів і відповідальних політиків в НУНС. Одні хочуть виконувати свої обіцянки про коаліцію з Тимошенко, інші прагнуть до прийняття відповідальних рішень по обєднанню країни.
Прочитав написане і побачив, що якось однобоко про НУНС вийшло. Звісно там відповідальних виборців найбільше, але „відповідальний виборець” - поняття безпартійне. Багато їх і в БЮТ і ПР. Чого вартий лише відповідальний крок Януковича по відміні референдуму по мові анонсований недавно. Багато відповідальних виборців „Свободи” дуже відповідально поставилися до обіцянок Тягнибока про 7 %.
Правда у всіх перелічених політ силах також багато безвідповідальних виборців. Тому чим завершиться ця боротьба сказати важко.
|
