|
Вчора народні депутати України V скликання Ярослав Кендзьор, Володимир В’язівський і Степан Курпіль зібрали прес-конференцію, під час якої назвали цинічною ініціативу свого колеги-депутата, керівника виборчого штабу Партії регіонів у Львівській області Петра Писарчука побудувати пам’ятник жертвам Голодомору біля торгово-виробничого комплексу «Південний» у Львові. Нардепи переконані, що Петро Писарчук не має морального права відкривати пам’ятник жертвам Голодомору, оскільки минулого року він не голосував за Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні. Нагадаємо, що днем раніше заяву подібного змісту поширив бютівець Андрій Шкіль. Прес-служба поширила коментар керівника виборчого штабу Партії регіонів у Львівській області Петра Писарчука:
„Панам Кендзьору і В’язівському я не дивуюся, а от пан Купіль мене здивував. Свого часу він просив мене посприяти придбати крамницю для свого приятеля і тоді він чомусь не задумувався про законність чи незоконність ТВК «Південний» . Але дивує інше, що ці пани знають наперед як і на скільки відсотків будуть сфальшовані вибори на Сході. Сподіваюсь, що цей актив (за чиї тільки гроші?), котрі скеровує пан Курпіль, нарешті пересвідчиться і не допустить цієї фальсифікації. І нехай вони знають, що в Галичині свавільно рахувати голоси вони вже не будуть.
Стосовно пам’ятника на базарі. Відтоді, коли політичні сили, які представляють ці пани, окупували міську раду, Львів перетворився на суцільний базар. Подивіться на міські вулиці і порівняйте їх з ТВК «Південний», що став об’єктом європейського зразка. Мені шкода, що пану Кендзьору, хоча він і називає себе християнином, не відома проста істина – Бог там, де людина. Тому церквиця біля ринку «Південний» постала не з волі Кендзьора і йому подібних, а з ласки Божої і тих тисяч людей, котрі своєю працею піднімають економіку держави. Бо, якщо судити за поведінкою цього політика, який не творить, а руйнує, то у нього давно біс вселився.
Якщо б один з цих депутатів збудув у своєму житті щось для людей, а не для себе, то розуміли б, що такі пам’ятники за 4 місяці виготовити і встановити неможливо. Ця ідея виникла давно і встановили його не тільки тому, що є Закон, а ще й тому, що мій дід та батько були депортовані з території Польщі і я маю таку можливість вшанувати їх і всіх українців, в тому числі і жертв голодомору. Голодомор був на східних теренах, то ж хай цей пам’ятник символізує те, що навіть у трагедії український народ єдиний, не можна його роз’єднати і робити ворожість між людьми”.
|
