|
Сьогодні голова Львівської обласної державної адміністрації Петро Олійник зустрінеться з Віктором Януковичем, прем’єр-міністром України. Декілька тижнів тому керівник уряду розпочав серію зустрічей тет-а-тет з українськими головами ОДА. Тепер настала черга львівського. Чого очікує від цієї зустрічі Петро Олійник? Чи не боїться, що йому запропонують визначитися між роботою в уряді та партійною кар’єрою?
– Пане Петре, чого очікуєте від майбутньої зустрічі з прем’єр-міністром Віктором Януковичем?
– Передусім сподіваюся краще зрозуміти ті завдання, які ставить перед нами уряд, але також очікую, що Кабмін усвідомить, чого ми очікуємо від нього. Це три речі: узгодження кадрових призначень на території Львівської області, визначення та синхронізація роботи з урядом щодо економічних пріоритетів і збалансоване фінансування території. Світом править баланс. І відповідальність має бути збалансована з правами. Якщо ці речі узгоджено з обох боків, є висока ймовірність успішної роботи.
– Чи можете спрогнозувати, які саме питання обговорюватимете з прем’єр-міністром?
– Я не знаю, про що в мене запитуватиме Віктор Федорович, думаю, здебільшого йтиметься про загальні речі. Але зі свого боку хочу нарешті визначити питання щодо багатостраждальної наради з транскордонної співпраці, обговорити побудову тунелю в Бескидах і дороги Краковець-Броди, передачу майнового комплексу Львівського аеропорту та формування акціонерного товариства. Крім цього, маю намір обговорити проблеми гірничої хімії й історичної спадщини Львівщини та Львова. Ще одне важливе питання – тарифи, щодо яких ми маємо власне бачення та готові піти на пілотні проекти. Сподіваюсь обговорити й інші речі та пропозиції, яких уряд регіоналів не готує.
– Розкажіть про особливості роботи “помаранчевого” голови ОДА в “біло-блакитному” уряді. Як плануєте балансувати між статусом голови обласного осередку НУ та посадовою особою, яка є підзвітною лідерові Партії регіонів?
– Особисто для мене в цьому немає дискомфорту, хоча, безумовно, зручніше було б працювати, якби був “помаранчевий” прем’єр-міністр і така ж більшість. Я не переконаний, що стовідсотково впливаю на процеси.
Але немає обставин, які змусять мене змінити думку як голови партійної організації політичної сили, котра, очевидно, буде в опозиції. Наголошую – в парламентській опозиції, й цього не дискутують. Щодо власної посади, то мене призначив Президент України, я відповідальний перед ним, а в оперативній роботі керуюся нормативними актами уряду. Якщо настане час, коли Президент України скаже, що є якась “вилка” між моєю політичною силою та мною як представником роботи уряду й запропонує визначитися, то, безумовно, визначуся на користь політичної сили.
– Але чи не позначиться, на вашу думку, подвійність вашого становища на становищі області? Чи не стане Львівщина зовсім не пріоритетним регіоном?
– Становище Львівщини справді значно важче, ніж було раніше, адже філософія та світогляд певних членів уряду не є синхронними до світогляду Галичини. Нам, звісно, стане тяжче, але маю декілька варіантів. Перший: залишити все як є і робити хорошу міну за поганої роботи, але цього не буде. Варіант другий: стати в позу, але з того нічого доброго не вийде. Варіант третій: намагатися працювати з органами державного управління, але не публічно, з трибуни, а індивідуально. Саме це й роблю. Від 22 серпня я 31 раз літав літаком. Індивідуально працював із кожним міністром, із кожним керівником департаменту, з керівниками інших відомств. Я мусив переконувати кожного окремо, чому має бути так, а по-іншому бути не може. Це непосильна праця. Коли я був головою ОДА за Тимошенко чи за Єханурова, тоді працювала уніфікована система контактів. І якщо я працював із віце-прем’єром, усе струмочками “розпадалося” на міністрів, тож не потрібно було витрачати так багато часу. І ще один варіант. Коли я відчую, що де-факто управління областю не на вулиці Винниченка, вважатиму неможливим подальше перебування на цій посаді. Мені не треба двічі повторювати.
– Чи не думаєте, що вам дадуть зрозуміти це вже під час прийдешньої зустрічі з прем’єр-міністром?
– Гадаю, такий варіант наразі просто неможливий. Не тому, що я такий гарний, а тому, що є об’єктивні показники, одні з найкращих в Україні. Але відчую, наскільки між нами є провалля та чи зможемо ми перекинути через нього місток. Хочу відчути, чи можливе співіснування. Мені здається, що з більшістю міністрів, окрім одного, я повністю знайшов формулу співіснування.
– Про кого саме говорите?
– Ми поставимо три крапки...
– Із ваших слів випливає, що не надто тримаєтеся крісла голови ЛОДА. Що плануєте робити, якщо доведеться його залишити?
– Я шаную крісло голови ЛОДА та ставлюся до нього як до інструменту, але дійсно не тримаюся за нього, тож якщо відчую, що мені не дають або я не зможу... Щодо подальших планів, то вершини своєї кар’єри на Львівщині я вже досяг і влади наївся багато, в бізнесі себе також реалізував. Тому мене цікавитиме політична, громадська робота, робота на великих державних підприємствах.
|
