|
Від єдиного голови обласної ради від «Нашої України», бравого борця з режимом Кучми-Медведчука, активного учасника революційних подій на Львівщині – до війни з Петром Олійником та НСНУ, до 31 голоса, які Михайло Сендак здобув як кандидат на посаду голови Львівської обласної ради і, врешті, фінал – 4 голоси однофракційців у боротьбі за крісло керівника фракції БЮТ у Львівській обласній раді…
Стрімкий політичний віраж Михайла Сендака навесні 2002 року закінчується не менш прямовисним політичним піке навесні 2006 року.
– Михайле Дмитровичу, нещодавно у коментарі нашій інформагенції Ви заявили, що вийдете з фракції БЮТ, якщо її головою стане Ігор Держко. Цитую: «Якщо виберуть Держка, то мені у цій фракції не буде що робити. Я б на його місці відмовився». Ви не змінили своєї думки? Чому Ігор Держко мав би відмовитися від головування фракцією БЮТ в обласній раді?
– Я призупиню членство у фракції. У «Батьківщині» я залишуся, оскільки я йду не з партії, а від керівника, котрий у 2004 році за вказівкою Медведчука збирав підписи за мою відставку з посади голови Львівської обласної ради. Мені прикро, що низка недостойних людей зараз перебувають у партії «Батьківщина». Вони компрометують БЮТ. Я з цим не можу погодитися. Я прекрасно знаю, хто такий Ігор Держко і які функції він виконував при владі Кучми, Медведчука та їхнього оточення. Хоча Держко був у фракції «Наша Україна», але служив він їм. Це я відчув на собі.
Особливо коли Медведчук сказав, що до 1 квітня 2004 року Сендака не буде, як голови облради. На це влада кинула весь арсенал: гроші, кримінал, міліцію, прокуратуру. А найактивнішими учасниками збору підписів за мою відставку були Дума та Держко. Вони приїжджали до депутатів, їх сімей, обіцяли кошти.
У минулому скликанні був депутат (зараз він, на жаль, не депутат), дружина котрого була важко хворою на рак. Держко приїхав до нього і запропонував великі кошти на лікування дружини взамін на підпис за мою відставку. Смертельно хвора дружина сказала своєму чоловікові: «Я не хочу цього. Краще я помру, але прошу: не здай Сендака».
Як я можу бути у фракції, якою керує така людина? Коли я кандидував на посаду голови обласної ради у 2006 році, Держко теж їздив по депутатах і пропонував гроші, аби проголосували проти мене або зіпсували бюлетень. Тому я категорично не можу бути у фракції, якою керує Держко.
– Практика останніх подій показує, що усі важливі місцеві кадрові рішення у середовищі БЮТ диктувалися з Києва. Як от і Ваша кандидатура на посаду голови Львівської облради. Чому у випадку обрання керівника фракції центральне керівництво блоку не втручалося?
– Мені невідомо. Я – рядовий член партії «Батьківщина». Мені лише відомо, що обласне бюро рекомендувало обрати керівником фракції Івана Стецьковича. Чому обрали Держка?.. Члени бюро мають усе з’ясувати і доповісти політраді блоку. Вважаю, що низка депутатів разом з Держком повинні бути виключені з партії «Батьківщина» за невиконання вказівки лідера партії.
– Чи збережеться фракція БЮТ у Львівській обласній раді? Наскільки реальним є розкол об’єднання Тимошенко? Чи збираєтеся Ви «посприяти» розпаду фракції?
– Я не буду ніколи цьому «сприяти». Я ніколи не бігав з партії в партію. За своє життя я був у КПРС як директор (по-іншому не можна було бути директором). Після цього я випадково потрапив в НСНУ. Свідомо ж я пішов лише у партію «Батьківщина».
Не думаю, що фракція БЮТ Львівської обласної ради розпадеться. Пройде трохи часу, і члени фракції зрозуміють, хто такий Держко. Тоді керівника фракції можна буде переобрати. Якщо Держко буде працювати на користь партії і фракції, я підтримуватиму це. Якщо ж він виконуватиме замовлення своїх фінансистів, то я виступатиму категорично проти.
– Пане Сендак, чи не має у Вас відчуття, що Вашу персону впродовж останніх чотирьох років просто використовували: спочатку «Наша Україна» а потім БЮТ? Вас завше кидали на передову, а потім «кидали»…
– Чому ж мене БЮТ використав? Гріх було б мені казати, що Юлія Володимирівна мене «кинула». Мені просто потрібно було ще раз переконатися, хто на кого працює. І голосування за керівника фракції ще раз підтвердило: є особисті інтереси, а не програма партії. Було таємне голосування. А ті депутати, котрих не було, голосували по телефону. Яке ж це голосування: таємне-телефонне?
– Ви ставите під сумнів легітимність обрання керівника фракції?
– Звичайно. Адже двадцять плюс двоє проголосували по телефону. Давайте спитаємо у керівництва партії та юристів: чи буває таємне-телефонне голосування?
– Як Ви бачите власне політичне майбутнє, принаймні на найближчих чотири роки?
– … Юлія Володимирівна не може усе знати. Україна – велика. Лідер партії не може усім займатися…
– Тобто, Ви збираєтеся незабаром потрапити до Юлії Тимошенко і все їй розповісти?
– Так.
– Через кого Ви збираєтеся це зробити?
– Через себе самого.
|