|
Під час виборів політичні лідери дають нам багато обіцянок, про які, потрапивши у владу, дивним чином забувають.
Серед депутатів є й такі, що жодного разу не відвідали сесійних засідань, не провели жодної зустрічі з виборцями.
Виборці ж за чотири роки потроху забувають, чому голосували за ту чи іншу партію, і знову готові повірити обіцянкам. Бо ж так приємно мріяти, що “бандити сидітимуть у тюрмах”, “життя покращає вже сьогодні”, “справедливість переможе”…
Перевибори, досвід яких Україна переживає вперше, дають нам, виборцям, унікальну можливість звірити політичні обіцянки та їх виконання, як то кажуть, ще за “гарячими слідами”. Аналіз ми вирішили почати із Львівської обласної ради. Для цього попросили керівників шістьох політичних сил, які пройшли в раду, – Блок “Наша Україна”, БЮТ, УНБ Костенка-Плюща, ВО “Свобода”, “Пора” та Партія промисловців і підприємців України – назвати п’ять найважливіших справ, які фракції зробили за рік, а прес-службу представницького органу – подати звіти про відвідуваність сесій і комісій.
“Дорогий” керівник, або Як Михайло Сендак заробив 155 тисяч
Варто нагадати, що вибори до місцевих рад 2006 року стали особливими – ми вперше обирали партії, а не особистостей. До того ж, депутатів в обласній раді стало на 40 осіб більше – аж 120. Багато з них отримали депутатське посвідчення не вперше. Повернулись у владу й деякі колишні соціал-демократи, проте вже в новому амплуа – від БЮТ чи ПППУ. В раду влилась і “свіжа кров”: “ПОРА” та ВО “Свобода”. Дві фракції очолили колишні нардепи – Олег Тягнибок (ВО “Свобода”) й Олекса Гудима (УНП). Щоправда, останньому тут стало не до душі і він спочатку полишив головування на користь Богдана Козака, а згодом і взагалі вступив у БЮТ.
Спікером нової обласної ради обрали нашоукраїнця Мирослава Сеника, який до цього обіймав посаду першого заступника голови Львівської облдержадміністрації. Після зміни влади в раді нам стало відомо цікаві факти про діяльність її колишнього керівництва – голови ЛОР Михайла Сендака (БЮТ) і його заступників – Ігоря Держка (БЮТ), Тараса Федака (НУ) та Андрія Парубія (НУ). Всі згадані особи знову стали депутатами, тож варто нагадати цю інформацію.
За словами Мирослава Сеника, попереднє керівництво облради витратило за чотири місяці 2006 року кошти, розраховані на ціле півріччя. При цьому майже півмільйона гривень із цієї суми становила їхня зарплата. Крім посадових окладів, керівники обласної ради мали купу надбавок, серед яких – “за секретність”, “за знання іноземної мови”. Із січня по травень 2005 року екс-голові облради Михайлові Сендаку щомісяця нараховували зарплату в розмірі 14 тисяч гривень. Окрім того, він узяв 27 тис. грн. матеріальної допомоги, 13 тисяч – на оздоровлення та ще приблизно стільки ж – “на вирішення соціально-побутових проблем”. Іще 61,5 тис. грн. пан Сендак отримав як компенсацію за невикористану відпустку. Разом за п’ять місяців вийшло 155,8 тис. грн.
Не бідували й заступники Сендака. Таким же чином Ігор Держко отримав менш ніж за півроку 112 тис. грн., Тарас Федак – 81 тис. грн. Найменше перепало Андрієві Парубію (який, до речі, взагалі на початках мав працювати на громадських засадах) – 72 тис. грн. Та це ще не все. Згідно із законодавством, після звільнення їм виплачували зарплатню впродовж шести місяців, допоки вони не працевлаштувалися.
Не економили в облраді й на телефонних розмовах та автотранспорті. Наприклад, за часів Михайла Сендака на бензин виділяли кошти з розрахунку 5 тисяч кілометрів на місяць. Для порівняння, відстань зі Львова до Сімферополя становить 1178 км. Треба було неабияк постаратись, аби “намотати” такий показник.
Тож прийшовши до влади, новий керівник мусив віднайти в бюджеті додаткові кошти, щоб працівники облради змогли отримувати зарплату. Також він скасував необґрунтовані надбавки та вніс зміни у структуру апарату ЛОР. Слід зазначити, що за попередньої структури з 64 працівників органу місцевого самоврядування 25 обіймали керівні посади, тобто майже кожен другий керував тим чи іншим підрозділом.
Стратегії та програми – головні здобутки обласної ради
Та повернімося до сьогодення. За рік роботи нової обласної ради проведено 13 сесій і ухвалено 292 рішення. На думку Мирослава Сеника, до здобутків нового складу ради можна зарахувати прийняття Стратегії розвитку Львівщини, ухвалення Програми щодо створення шкільних навчальних округів, заснування управління комунального майна, закінчення будівництва кардіологічного корпусу обласної лікарні, а також низку політичних рішень. Щоправда, на адресу Стратегії пролунало чимало критики: ВО “Свобода” та представники “Економосвіти”, зокрема професор НУ “Львівська політехніка” Олег Кузьмін, вважають, що документ є декларативним і не має прикладного характеру.
На своїй звітній прес-конференції Мирослав Сеник назвав і вади в роботі –неефективна підготовка Програми допомоги багатодітним сім’ям Львівщини, недостатня співпраця з громадськими організаціями, превалювання розгляду політичних питань над іншими. На “трієчку” оцінив Мирослав Сеник і відвідуваність депутатів. Як свідчить статистика, котру надала прес-служба облради, 2006 року, коли відбулося 19 пленарних засідань, найбільшими “прогульниками” виявилися Михайло Сендак (БЮТ) – 13 разів був відсутнім, Олег Баляш (БЮТ) – 12, Сергій Ковальчук (БЮТ) – 11, Петро Малевич (БЮТ) – 11, Петро Малех (БЮТ) – 11, Євген Сухін (ПППУ) – 10 тощо. Не було помічено активної участі згаданих депутатів й у роботі в комісіях. Наприклад, Михайло Сендак жодного разу не був на засіданні своєї комісії. Так само вчинив і Олексій Андрощук (НУ). Понад 80% засідань комісій прогуляли Олег Баляш (БЮТ), Олег Тягнибок (ВО “Свобода”), Богдан Буца (НУ), Євген Сухін (ПППУ), Олександр Москалюк (ВО “Свобода”), Ігор Васюник (НУ) та Всеволод Шперун (НУ).
2007 року ситуація кардинально не змінилася. Лише по разу з’явилися в обласній раді Богдан Буца (НУ) та Євген Сухін (ПППУ). Не перетрудилися вони й роботою в комісіях: пан Буца жодного разу не був на засіданнях, а пан Сухін узагалі склав повноваження. Разом із ними “прогулювали” Олексій Андрощук (НУ) й Ігор Васюник (НУ). Не змінився у своїй пасивності Олег Баляш (БЮТ) – відвідав лише два із 10 засідань, чотири з п’яти пропустив Олександр Москалюк (ВО “Свобода”), шість із восьми – Володимир Ортинський (ПППУ), сім із восьми – Михайло Сендак (БЮТ). Членом жодної з комісій ЛОР не є Олекса Гудима.
Та навіть така статистика не є повною, адже журналісти неодноразово помічали, як депутати голосують картками відсутніх на сесії колег.
Виконання обов’язків депутати приписують до своїх заслуг
Тепер про звіти. Нагадаю, ми просили керівників політичних сил назвати п’ять КОНКРЕТНИХ справ, які вдалося здійснити за рік роботи, натомість вкотре переконалися, що депутати не бувають лаконічними. Особисто мені, виборцю та мешканцю Львівщини, хотілося дізнатися щось на кшталт: “Завдяки зусиллям Івана Петренка чи партії Х вдалося зупинити самовільне будівництво в парковій зоні”, “З ініціативи фракції Y виділено 700 тис. грн. на будівництво дороги в селі Боберка Турківського району”. Та проаналізувавши отримані звіти, стало зрозуміло, як за великою кількістю тексту, цифр, політичного PR наші обранці намагаються приховати власну бездіяльність.
До прикладу, чи можна вважати великою заслугою фракції створення тимчасової комісії? Чи не доцільніше вважати досягненням результати роботи комісії, якщо вони, звичайно, були. Або вислів “партія активно брала участь у розробці такої-то програми”. Звучить дієво, але насправді речення ні про що. Напрошуються питання: що саме запропонувала партія для покращання нашого з вами життя в цій програмі? Чи досягла вона якогось результату? Вражали фрази: “фракція ефективно та плідно працює”, “ми залучаємо до розгляду питань найкращих експертів”, “ми обрали керівництво обласної ради” тощо. Нерідко різні політичні сили присвоюють собі одні й ті самі заслуги. А де ж досягнення, де реальні справи, якими пишається та чи інша політична сила?
Вдалось у звітах спіймати політиків і на нечесності. До прикладу, БЮТ у звіті стверджує, що явка членів фракції є відмінною – понад 90%. “Найбільше не брали участь у роботі пленарних засідань сесії Іван Білак – 6, Михайло Сендак – 3”. Але це твердження суперечить інформації про відвідуваність депутатів, яку надала обласна рада. Хто ж говорить неправду?
Про грамотність поданих інформацій узагалі можна писати окрему статтю. Але повернімося до їхнього змісту. Вам вирішувати, чи достатньо попрацювали народні обранці й чи мала результати їхня робота. Зрештою, чи робили вони те, що обіцяли? Задумайтеся, чи були вони справді доступними для вас – виборців, чи відповідали на ваші листи, прохання, чи відстоювали ваші права, чи ефективно робили це, як присягають у звіті всі політичні сили? Використали свій потенціал і підтримку народу чи проґавили шанс?
“Наша Україна”
Звіт цієї політичної сили був доволі великим. Щоправда, чимало площі було відведено на те, як депутати-нашоукраїнці розглядають питання порядку денного, ще один розділ описував, як активно вони беруть участь у медійних проектах, ретельно готуються до сесій, узгоджують свою позицію з іншими депутатами, залучають до підготовки питань експертів... Але, на мій погляд, усе це не заслуги депутатів, а їхні обов’язки.
За інформацією НУ, половину всіх питань – 200, які розглядала сесія обласної ради, повністю або часткового готували депутати-нашоукраїнці. Тому ухвалення найбільш вагомих рішень вважають своєю заслугою. За рік депутати провели понад 300 зустрічей із виборцями, надали матеріальну допомогу на суму майже 3 млн. грн.; від “Нашої України” подано понад дві сотні індивідуальних звернень і запитів до органів влади; підписано угоду про співпрацю між партією “Народний Союз Наша Україна” та партією “Батьківщина”.
Увесь цей перелік наштовхує на думку, що депутати від НУ не здатні, як, зрештою, і їхні колеги, визначити пріоритети, відділити їх від переліку функціональних досягнень, відзначити свою особливість за рік роботи.
БЮТ
Одразу ж помітно, що БЮТ перебуває в стані постійної “бойової готовності”, бо навіть файл зі звітом отримав характерну назву – “заява”. Чимало тут написано про роботу фракції, співпрацю депутатів із районами, допомогу виборцям, однак лише в загальних фразах.
Отже, на сесіях розглянули 346 питань, із яких за ініціативою фракції “БЮТ” – 133. Найбільше бютівці ініціювали земельні питання (39), найменше – питання культури та національного відродження й екологічні (по 7). Фракція БЮТ утворила чотири із семи тимчасових контрольних комісій, скерувала 501 звернення, 310 запитів, провела 403 засідання комісій.
Далі представники БЮТ вирішили “переплюнути” всіх і взяти нас, виборців, кількістю інформації, адже посесійно розписали всі свої ініціативи, доходячи навіть до таких перл, як, наприклад, “11 липня 2006 року проведено п’яту позачергову сесію ОР, на якій розглянуто питання щодо порядку п’ятої позачергової сесії ОР”, або “розглянуто виконання рішення Львівської обласної ради від 23.03.07р. №235” (хто знає, що це за рішення?), або інформацію про виплати одноразової допомоги малозабезпеченим громадянам. Нагадаю виборцям, таку одноразову допомогу виплачують усі депутати, і кожен із них має по 4 тис. грн. на місяць на такі цілі.
ВО “Свобода”
Приємно, що з-поміж інших фракцію вирізняє чітка ідеологія та прогнозованість діяльності. Її представники перелічили всі райони, де вони проводили зустрічі з виборцями, нагадали, що їхня фракція виступала проти обрання трьох заступників обласної ради; порушення регламенту керівництвом ради; великої кількості комісій обласної ради – 18; додаткових витрат на утримання обласної ради, зокрема, закупівлі шести нових автомобілів (більшість не підтримала пропозиції ВО “Свобода” закупити за ті кошти карети швидкої допомоги). Активно реагувала фракція й на політичні події в державі.
За рік роботи фракція виступила з критикою Стратегії розвитку Львівщини до 2015 р., зініціювала створення тимчасових контрольних комісій з питань порушень земельного законодавства (результат – виявлено численні порушення, та роботу комісії припинено з ініціативи керівництва ради); з питань роботи обласного БТІ; з питань екологічної ситуації у м. Кам’янка Бузька через роботу підприємства “Кроно-Львів” (не підтримала рада).
За пропозицією ВО “Свобода” на сесії ЛОР надано матеріальну допомогу для проведення операцій дітям із вадами слуху Миколаївського району; благодійну організацію “Карітас” включено в перелік організацій для отримання коштів на реалізацію соціальних проектів; подано пропозиції до Програми книгодрукування – включено книги про боротьбу ОУН-УПА.
Думаю, найяскравішою для будь-якого львів’янина є робота “Свободи” в напрямі підтримки функціонування української мови – “сітілайти” з Шевченком, Шухевичем, Франком, наклейки в маршрутних таксі, “Червона рута” в м. Буськ… Приємно, що депутати шукають різні шляхи подачі інформації. Все це, звичайно, похвально, але, на думку певної частини суспільства, діяльність партії в цьому напрямі інколи стає надто агресивною та підтримує імідж Львова як міста непримиренних націоналістів. До прикладу, хіба справедливо ганити Скрябіна за нецензурні слова та водночас не помічати того, що він один із нечисленних відомих в усій Україні зірок співає українською.
“Пора”
Це єдина політична сила, яка зробила саме те, про що її просили, – подала п’ять найвагоміших своїх досягнень:
1. У результаті запиту депутата фракції “Пора” Богдана Кука власники індивідуального опалення платитимуть за послуги за однаковими тарифами з іншими користувачами.
2. Депутат Віктор Доскіч зініціював розгляд проблеми гілки сіл, які належать до Лозинської селищної ради Яворівського району. Цих сіл досі не газифіковано. Розпочато роботу над розробкою проекту кошторису та шляхами його наповнення.
3. Представник “Пори” Володимир Колошко як голова постійної комісії молоді та спорту увійшов у комісію з підготовки до Євро-2012, розробив мораторій на перепрофілювання спортивних споруд.
4. Андрій Рожнятовський брав активну участь у розробленні положення “Про проведення земельних аукціонів та конкурсів”, у роботі тимчасової комісії з визначення законності виділення ділянок сесій І-V скликання, зробив запит щодо порушення законодавства про профспілки на підприємстві “Світоч”, де було незаконно звільнено працівників, серед яких були інваліди.
5. Дем’ян Малярчук – голова робочої групи, що працює над розробкою концепції поводження з твердими відходами.
УНП
По-діловому відзвітувала й фракція УНП, хоч і не вклались у “п’ятірку”.
1. Зберегли 8 га землі на вул. Інститутській у Львові та не дозволили перепрофілювати “Спартак” в оздоровчо-розважальний центр. Створили спільно з Львівською міською радою комісію щодо визначення перспективи спорткомплексу та пошуку інвестора. Позиція УНП – збереження функціонального призначення спорткомплексу.
2. Пролобіювали кошти на розробку проектно-кошторисної документації на реставрацію дерев’яної церкви XVII століття в с. Батятичі (Кам’янсько-Бузький район), де є скульптури школи Пінзеля або, можливо, його особисті.
3. Пролобіювали виділення окремим рядком в обласному бюджеті 100 тис. грн. на технічне оснащення бібліотеки стародруків Музею історії релігії. Обладнання вже працює.
4. Добилися виділення коштів на закупівлю комп’ютерного класу для єдиного в Румунії українського ліцею.
5. Закладено гроші для створення Музею в колишньому приміщенні тюрми на Лонцького.
6. З ініціативи Михайла Коваля – голови комісії з питань екології – звернулися до уряду та Верховної Ради з пропозиціями щодо диференціації відповідальності за несанкціонований відбір природних ресурсів і корисних копалин. Працює УНП над проблемою переробки та утилізації сміття і відстоює позицію щодо вирішення проблеми переробки сміття в області за кошти інвесторів за найсучаснішими та найбільш екологічно виправданими технологіями.
7. З ініціативи УНП виділено понад 3,5 млн. гривень на енергозберігаючі технології. Школи та заклади охорони здоров’я в області отримали кошти на встановлення енергозберігаючих котлів, утеплення приміщень, що дозволить економити, в тому числі бюджетні кошти.
8. Запропонували скерувати 400 тис. грн., призначених на добудову мансардного поверху над будинками ЛОДА та ЛОР, на розробку проектно-кошторисної документації на охорону та збереження пам’яток архітектури Львівщини. Маючи кошториси та відповідні проекти, Львівщина 2008 року зможе отримати на ці потреби майже 15 мільйонів гривень.
Також УНП стверджує, що не забувають представники фракції й про роботу з виборцями.
ПППУ
Депутати від ПППУ похвалилися роботою над утіленням Програми енергозбереження для бюджетної сфери та населення на 2006-2008 роки. Зокрема, це визначення соціально значимих об’єктів до роботи в зимовий період під час розподілу субвенцій обласного бюджету, переведення котелень на альтернативні види палива, запровадження енергоощадних технологій. Депутат Богдан Турчин запропонував проводити компенсації видатків позичальників на заходи з енергозбереження в розмірі 15% кредитної ставки.
З ініціативи фракції ПППУ винесено питання про створення тимчасової контрольної комісії для вивчення економічного стану ВАТ “Завод “Львівсільмаш”. За результатами роботи заслухано звіт комісії та прийнято відповідне рішення. (Яке саме – не конкретизують). Ще одна заслуга ПППУ – враховуючи висновок постійної комісії з питань промисловості, було ухвалено рішення та звернення щодо питання приватизації цілісного майнового комплексу державного підприємства “Львівприлад”. Члени комісії з ініціативи Богдана Турчина виїжджали в Старосамбірський район, щоб провести нараду з питань будівництва митних переходів і нових доріг від державного кордону територією Львівщини, які включено в план підготовки до чемпіонату Євро-2012. (Робота триває, результат поки що невідомий).
P.S. Вам, шановні виборці, думати й обирати. Залишається нагадати, що 2006 року робота Львівської обласної ради нам – платникам податків, обійшлась у понад 5 млн. грн., 2007 року – понад 3,5 млн. грн.
|
