|
Обсерватор пропонує продовження стенограми розмови двох губернаторів Львівщини – покійного Степана Сенчука та нині чинного Петра Олійника. Розмова, нагадаємо відбулася наприкінці січня 2004 року. Першу частину розмови читайте тут.
С. – Степан Сенчук, О. – Петро Олійник
Частина друга. Про 25 мільйонів, захованих Олійником „на чорний день”, усунення від виборчої кампанії Петра Димінського, безхребетність Олександра Сендеги і спробу „підставити” Василя Базіва.
C.- Так от я його, обрізаного, відшиваю, а він мені знову: „Давайте завтра з Шурмою узгодьте всі фінансові питання.” Та хто такий мені Шурма? „Він там наверху погодив ці питання, все нормально пройде, ви повертайтеся в область губернатором”. (Сміється)Ви що, ну це ж дитячі казки, як би люди це сприйняли?
О.- Ви знаєте ще яке відчуття? Я три години думав. Ви знаєте, я вас розумію. Мене життя заставило 70 відсотків фірм продати. То, що залишилося, я не продав, бо воно нікому не потрібне. Одне працююче лишилось на копальнях, з інших я ще половину фірм можу продати. Так от, є один діючий проект, в якому я там ніби щось продав, туди притікає каса щомісяця, фактично рахується не за мною, там з допомогою Францішків, там дуже багато притікає, понад 20 мільйонів уже пройшло і це далі стабільно.
Я цілий останній рік рівно в 10 разів менше отримую грошей, ніж я отримував рік назад. І в тому числі зі своєї кишені більшу половину відвів на управління штабу. Але я не жалуюсь, я абсолютно щаслива людина, бо є надійний тил – 25 мільйонів відклав і закопав під деревом (Сміється) у надійному місці. Я, взагалі, відчуваювнутрішній спокій: фінансові резерви є, машиниобновив, квартиру в Києві закінчую... Але це ж не межа, треба прагнути більшого, бо стільки ще треба напрацювати – а для цього треба чимсь зараз жертвувати, ми ж з вами знаємо, як ці вовкодави кров п’ють з бізнесу і давлять нас, давлять...
С.- Це для мене принципове питання – що б не там обіцяли, „золоті гори” і таке інше, це ж все не просто так. Я кажу їм: „Що ви від мене хочете, хлопці? Я що, десь приймаю участь, виступаю проти вас?”
О.- Не кажіть.
С.- „А вони – нам сказали, ну що ми мали робити?” – А я хіба вас звинувачую? Добре, так сталося, але скажіть, чому ви прийшли до мене? Мене тягнете в це болото? Таким самим хочете зробити? Ви вважаєте, що вас за повноцінних рахують? Пішли ви б там в „Регіони”, або в щось інше, я розумію все. Але ви пішли до тих, хто вас зневажає, хто вас взагалі за бидло має. Я питаю його – хто тебе запросив, хто тебе зробив? – Я тебе поставив на податкову, а ти що тут? Мене агітуєш опуститися перед „обрізаними”?
О.- Ви знаєте, що інформація по нас, по штабних планах на рівні Києва проходить якимсь чином – і там різне – про акції, про стратегію роботи найближчу, вже декілька разів такі збої і накладки, що я підозрюю...
С.– Це Базів. В мене є інформація 100 відсоткова. Треба буде зробити провокаторів по ньому, якщо маєте. Я буду робити зі своєї сторони. Базіва якось підставити, продумайте через які канали, Базів з Адміністрації „зливає” інформацію „Нашої України”. Все таки це бестія, але талановита бестія, щоб там хто не казав. Він в економіці, в іншому там не розбирається. А в політтехнології це – безцінний кадр. Ці всі кроки, що тут робляться, це його ідея, до речі.
О.- Не „Медведика”?
С. - Ні, це його. Ви подивіться, коли це почалося – коли він туди прийшов. Всі моменти, це його заходи, він цього не скриває. Наближенням до „папи” своїм хизується, він похвалитись любить. Мені приходять, розповідають це. Тобто, він там стопроцентно є уже. Львівська громада робила свята, а „есдеки” на наступний день, десь 23 чоловіка, Базів серед них був і всі ці моменти робить він. Я поїду в Київ і другим скажу, ви - третім, з різних джерел, щоб йшла інформація, що він „зливає” все про „наших українців”...(Переходять на шепіт)
О.- Він знає наш менталітет, він знає де бити.
С.- Його треба нейтралізувати, нейтралізувати таким простим шляхом - давати по ньому інформацію нагору, нехай думає звідки вона. Нагорі все одно його змушені будуть відгородити, ізолювати трошки на якийсь період. Підкинемо компроматику. В мене є через кого в Києві підкинути, так що навіть ніхто не пронюхає звідки. Ви подумайте через кого ви можете, але дуже тонко це треба зробити. В якійсь розмові, комусь довіреному, за чутками – ніби, по-секрету, так би мовити .
О.- Мене ж постійно слухають по телефону, може Батенко мені буде дзвонити, я йому по телефону скажу – дійшла така інформація по Базіву...
С.- Ні, це грубовато. Ви скажіть, що „я мав зустріч з Базівим”, потім зініціюйте, от, ніби проговорилися, і ведіть далі – добре, ти знаєш з ким я говорив, інформацію він дав таку й таку... він і поведеться, і прослушка зловить і клюне.
О.– І так кожних 5-6 днів...
С.- Це треба скинути раз, потім ще десь трошки і ще скинути через когось. Я думаю, що ви маєте через кого?
О.- Маю.
С.- Я вам дякую за Димінського, який заспокоївся, сидить в своїй берлозі. Скільки він міг ще біди наробити. Він хотів зверху керувати тут в мене, зі штабу свого. Я своїм власним штабом, 9 чоловік, тримаю тих всіх людей. 315 тисяч підписів ми зробили, там десь 45 тисяч чоловік було на мітингу, спортивні штаби організував, біля 10 тисяч людей. А він в бункері сидить, з бункера хоче керувати.
О.- Але добре. Я бачу, що він вже трохи збився з того, він дає команду.
С.- Його слухають хлопці, все махають головами.
О.- Поїхали двоє, і нічого не роблять.
С.- Хоче він мати таку роль керівну. Хоча я скажу, що він відіграє свою позитивну роль, тому що він „есдеків” на себе відволікає...
О.- Наводить на себе „есдеків”, профінансував вибори Сендака і т.д.
С.- Він відіграє свою позитивну роль, все нормально. Його треба було відшити, щоб він не влізав в деякі справи надто політичні, сюди. Ви знаєте, Янукович теж набирає темп, це є певні кроки. Ми знаємо, що робиться, і все нормально буде. Тобто він сьогодні на цьому зациклився, але він відіграє роль, тому що він зміг профінансувати хлопців в обласній, щоб проплатили їм і таке інше.
Тобто за рік, якби їм вже не проплатили, вони би не були, а так вони тут, вони йдуть до нас, у більшість. Як компенсацію за те, що вони пішли з посад. Тому, що їх вигнали. В тому випадку є певні позитивні кроки від нього. Треба направляти Сендака, а його він тримає в руках. Я це роблю, щоб він нормальних тримав у руках. Він сьогодні йде в унісон, там і Тягнибока „вправив”. Слава Богу, що немає того протистояння, це дуже важливо. Але Петро чекає, що все-таки Янукович вискочить, що Янукович все таки вискочить на виборах.
О.- Ну ми теж щось чекаємо. Ви досвідчений чоловік, я щось трошки знаю.
С.- По моїй інформації все пішло чітко. Пінчук почав посилати сигнали по Ющенкові. Каже „Давай нічого не видумуй, давай з Ющенком знаходити компроміс, нехай йде, все”. Тому що Пінчуку не вигідні ні „есдеки”, ні „донецькі”, президентські, йому вигідний Ющенко. Якщо домовитися з ним і дати йому на вибори, Ющенко його імперію не буде рухати. Друге - американці під прізвище Ющенко відкриють ворота доступу металургійним комбінатам Пінчука. Пінчук зараз активно Президента „натягає”. Він знає, що там Месія з ним бачився...
О.- (Перебиває) Після зустрічі з Кваснєвським. Ви знаєте, як відбулася та зустріч? В неділю ввечері він вилетів в Польщу, в понеділок зустрівся з Кваснєвським, у вівторок він прилетів. У вівторок Пінчук передзвонив йому і попросив його прийти до Президента. Я можу це гарантувати, Ющенко до Кучми не просився.
С.- Це все можуть трактувати кожен по-різному, кому як вигідно.
О.- Я вчора Віктору Андрійовичу догану дав по телефону. Я кажу, якщо ви мені не довіряєте, то скажіть мені, і я піду, і я буду на вашій політичній кухні прибиральницею працювати. Що таке, я не можу зрозуміти? Брат збився з кон'юнктури. Ваш рідний брат у Львові і я нічого не знаю. Хлопці мої мені сказали, я ще трошки так володію ситуацією. Ситуація є наступною - сьогодні, я бачу, що шанси є вищі, ніж були в листопаді, то моя думка. Тому що, розумієте, американці „сіли”, вони розуміють, що буде з втратою України. А ми знаємо з вами, що Кваснєвський є помічником американців. 20 лютого сюди приїжджає Кваснєвський. Побачимо, що 27 січня буде. Це зовнішній тиск - раз, з другого боку, немає дурних в більшості, політреформа вже не пройде.
С.- Не пройде?
О.- Не пройде, чесно вам кажу, я відчуваю. 49 комуністів купили, 10 відмовилися, але є 20 соціалістів, з яких 5-6 чоловік можуть викинути коник.
С.- Реформа може пройти, можуть соціалісти підтримати, якщо знімуть питання стосовно виборів Президента в парламенті. Є ще такий варіант: якщо Президента не обирають в 2004 році всенародно, то Президент обраний парламентом без референдуму. Значить, влада тоді перевищить свої повноваження, порушить прямі конституційні права. Організуйте 10-20 тисяч позовів в суд простих громадян про те, що порушили моє право. В першому читанні вже пройшло, що порушують. Права не партій, не блоків, а громадян. В нас що немає суддів. Подати в Європейський суд від громадян, від особистості. Конституція чітко говорить, що ніхто не має права понижувати мої права без мого дозволу. А воно понизилося. Я не доручав нікому у Верховній Раді обирати Президента.
Коли ми виграли вибори в 1999 році, то тоді Литвин розказав схему, була така акція, що Литвин говорив, може ви пам'ятаєте, я тоді ще казав шукати людей, щоб люди подавали позови по збереженням по Ощадбанках позови до Росії. Вони готували цих людей, і не держава, а громадяни мали подавати позови. Десь три місяці готували людей, потім „на гальмах спустили”, бо тоді вже все підготували для подачі позову суто від громадян до Росії в суд Європейський. Ми би виграли, бо гроші були перекачані в Росію. Росія винна нашим громадянам по заощадженнях. Але потім цю акцію щось „спустили на гальмах”. Так само можна в даній ситуації організувати.
О.- Так, це хороша ідея, потрібно виступити із закликом до громадян, роз'яснити народові необхідність таких дій і легалізувати їх, підготувати все юридично грамотно і запускати як тільки...
С.- Так, звичайно! Європа все ж таки змушена буде відреагувати на такий перебіг подій, коли громадяни самі звернуться суду і при цьому масово. Це ж буде прецедент. Буде нормальне рішення, яке зупинить реформу і для цього достатньо 15-20 позитивних рішень суду.
О.- Цей варіант є, треба надіятись, що вони там домовляться, все-таки для родини Ющенко найкращий – вони це мусять йому пояснити.
С.- Там не так все просто. Президент сам не все вирішує зараз. Дуже щось нестабільно у Кучми здоров’я. Не витримує вже він. Ви чули, коли була поширена інформація в інтернеті про смерть Кучми, його було доставлено в реанімаційне відділення з крововиливом в голову.
О.- Дуже дивно, що таке замовчали і ще й перекрутили – значить дійсно в Адміністрації повністю крутять і прикриваються Президентом. Тоді ясно, чому все тягнеться.
С.- Тому я починаю з хлопцями говорити, бо я ще так не говорив відкрито з ними. Починаю працювати з ними.
О.- Але ж ви розумієте, наскільки треба підібрати людей, щоб не було проколу, щоб не було „двійного дна”, бо це ж зразу все випливе. Залучити до справи людей, щоб не здали при моїх контактах з ними...
С.- Можливість „проколу” виключена, ви не хвилюйтесь за третіх осіб, гроші будуть іти до вас безпосередньо через мене. Я буду координувати райони по людях. Там кілька головних, де гроші крутяться - Дрогобич, Червоноград, Стрий, Львів. Перший етап – Дрогобич, Львів, там дальше Червоноград, Стрий.
О.- Чому я і хочу, щоб ми все ж таки почали будувати якусь регіональну економіку. Щоб ми були незалежні ні від кого. Для чого викуповувати всі шахти. Що мертве, то лишити, а решта - підняти. Я тими чотирма шахтами той об'єм вуглевидобутку зробив, який перед тим робили майже всі разом.
С.- Найголовніше те, що за тих три роки ми упустили регіональну політику своїми перетягуваннями каната. А сьогодні взагалі вже, цей Сендега, вінзовсімслабий.
О.- Я говорю, Олександр Степанович, скажіть мені, будь ласка, взагалі, от ви з яким відчуттям приходите на роботу? Ви сідаєте в крісло, вам не шкода себе, що ви просто знищені. Ви були першим заступником міського голови, вас любили, вас знали, ви стільки напрацювали...
С.- Він надіється на Кирпу. Петро все одно запхав свого. Петро через прем'єра його пропхав. Сендега півгодини говорив про те, як Кирпа міст ставив на Сихові. Тобто, він планує йти за патронатом, Кирпа шансів не має. Я взагалі не знаю, що вони думають собі. Абсолютно не має шансів. Сто відсотків не має.
О.- Незважаючи на любий потенціал?
С.- Який там потенціал. У Кирпи проблеми, у нього серйозні проблеми зі здоров'ям. Хоча звісно, результати роботи Кирпи на залізниці дуже серйозні, він справді компетентний і грамотний в даній галузі. Ну то що, як ми домовляємося, коли ви приїдете? Чи ви ще не рішили?
О.- Моя коректність поведінки полягає в тому, що коли ви скажете, тоді я приїду.
С.- Просто ви повинні прорахувати і сказати, який режим дотацій, наприклад, з лютого по квітень одна потрібна буде допомога, з квітня до серпня - друга масштабна черга, з серпня, наприклад, - третя, і про це однозначно ніхто немає знати.
О.- Я вам папір до кінця тижня занесу.
С.- Подумайте собі в якому алгоритмі, щоб я просто розклав суми...
О. – (Перебиває) Мені важко говорити про давніший алгоритм, я думаю, що там буде розгортатися якась більш серйозніша система цивілізованих фінансувань. Ясьогодні п'ятірку отримав.
С.- Буде, то буде, тож ніхто не говорить. Це плюс. Ми говоримо, я розумію, що це критична маса зараз. На мою думку, сьогодні треба закріпити людей на місцях. Чим і виграла „Соціальна Справедливість” на виборах 99-го року. Що вона за рік майже до виборів закріпила людей. Що би хто не казав, сьогодні Соціальну Справедливість можна за тиждень часу підняти. І вони вірять, ті, які працювали на виборах. Вони розрахувалися повністю з ними. Вибори закінчилися, і по повній програмі розрахувалися. Треба ту нішу зайняти зараз, її потрібно з самого низу підтягувати. Сьогодні треба підтримати, і це нормальне явище. Є кого підтримати, ми ж себе самих підтримаємо.
О.- ...цікаві проекти, які на сьогодні освоєні.
С.- Я їх буду освоювати чи так, чи інакше. Я їх сьогодні освоюю через людей інших. Проект в Яворові роблю. Зараз в Закарпатті буду проводити, там де „есдеки” купили, зараз і я там. Тут так, тут цікаво, але тут „баняки” сидять Сендега, Янків. Що, Янків розумний чоловік!? Ні. Який би Хобзей Микола не був, репресований, виліз з тої біди, нормально влаштувався, наша людина. Для чого ти його зняв? Добре, ти там жидика хотів поставити. Добре. І це прощаємо.
Коли Микола мав іти на замміністра, він, Янків, поїхав до Ющенка і сказав, щоб той його не брав. То ви вважаєте, це нормальна людина? Це губернатор? Це бидло. Я б з „есдеками” не робив цього. А ти, падло, свого чоловіка гноїш! Ті заробляють гроші, крадуть, гребуть б...! Ми мусимо будувати українську державу зі своїми людьми. І жид має жити, і москаль має жити, але чекай, давайте, нехай і наші люди будуть нагорі.
|
