|
Кендзьор залишився – і це не дивно. Дивно було б, якби голова проводу ЛОКО НРУ і справді наважився дати дорогу молодим, поступившись місцем на чолі наймасовішої на Львівщині партії. Для пристойності попіарившись у медіа „качкою” про невисування на черговий термін, головний рухівець отримав ще кілька стрічок у повідомленнях ЗМІ. А далі мала бути як по нотах розіграна рухівська партконференція, на якій соратники упросять не залишати місце керівника у такий важливий момент. Проте цього разу один із начебто акторів другого плану виліз за межі зрежисованого сценарію...
А все так добре починалося. За всіма правилами демократії висунуто трьох кандидатів: чинного голову, нардепа Ярослава Кендзьора, голову Синівської РО НРУ Івана Рудницького, і начальника управління у справах сім’ї та молоді ЛОДА Андрія Корната.
Першим „демократію” внутріпартійної дискусії проілюстрував самовідводом один із кандидатів на голову крайової організації – „вічно другий” Іван Рудницький. Його заява про зняття своєї кандидатури на користь Кендзьора була настільки ж очікуваною, наскільки не прогнозованою для „партійних дідусів” виявилася норовливість такої, здавалося б, керованої молоді, партійний представник якої – Андрій Корнат - не став запобігати перед режисерами партконференції – і не зняв свою кандидатуру. Більше того, спробувавши скласти конкуренцію „самому”. І це навіть попри схвальну рекомендацію, яку дав „самому” делегат від Всеукраїнського проводу НРУ Лесь Танюк(!).
І тут „Остапа” понесло... Увесь декоративний демократизм, наче дешева мішура вмить був втоптаний у грунт заявою Ярослава Михайловича, який із піною на губах погрозив усім „невірним” анафемою і виключенням із рядів партії. „Вождізм”, як бачимо, не вмирає – ось школа ленінського комсомолу! Тим більш кумедно на цьому фоні виглядали „логічні” аргументи прибічників Кендзьора, наприклад, нев’януча депутат міськради (5 скликань підряд!) Тетяна Крушельницька у своєму виступі сказала просто і влучно – „хоча б тому, що поряд з ним усі інші – ніхто!".
Найчисельніша партія Львівщини підтвердила загальноукраїнську тенденцію до перетворення партій на ЗАТи із пожиттєвими власниками контрольних пакетів. Ну а молоді на Львівщині, мабуть, краще йти у комуністи – тих тут зовсім небагато, та й у Верховну Раду проходять. Зрештою, молодь – це дуже широке поняття – у одному із недавніх коментарів старий-новий голова ЛОКО НРУ – заявив, що організацію очолить молода людина з рухівським стрижнем – і це дійсно сталося, байдуже, що зовсім скоро (12 липня) цій людині виповниться 66 – дух спортсмена не старіє ніколи. Цікаво, чи допомагають пану Ярославу у цьому чоловічі парфуми – остання новинка від всесвітньо відомої марки «Kenzo» - це аромат саме для молодих...
Коментар голови ЛОО „Молодіжного Народного Руху”, члена центрального проводу НРУ Валерія Веремчука:
- Якщо стане питання вибору між Кендзьором та Корнатом, кого підтримає „Молодіжний Народний Рух”? Чи можливий розкол НРУ? У такій ситуації за ким піде МНР?
- Молодіжний народний рух – це громадська, припартійна організація. Нашим засновником є Андрій Корнат, він є основний ідеологом та творцем статуту організації. Зараз немає приводу говорити про розкол у НРУ, і про виключення когось з партії по причині любові чи не любові. Є статут НРУ, де затверджені всі положення про виключення. І тільки ним можна керуватись. Це питання не поколінь, це питання поглядів. Наші старші побратими вже переживали такі кризові ситуації, а ми - молоді – ні в якому разі не будемо створювати передумов для кризи. Не треба думати, що ми прийшли аби ввести свої правила. Зараз немає між ким та чим вибирати. Не Корнат винен у невиконанні певних партійних завдань, а таки голова обласної організації. Ще раз повторюсь, що саме Андрій Корнат є засновником МНР, і тому, якщо стане питання вибору, та я переконаний, що такого не буде, „Молодіжний Народний Рух” віддасть перевагу Андрію Корнату, адже саме йому ми завдячуємо своїм існуванням.
|
