Кілер львівських мафіозі

Людина екс-мера Любомира Буняка на усі 100%, котра, розраховуючи на незрозуміло що, йде у мери Львова. Він багато років попрацював у мерії на дуже вигідній посаді – заступник міського голови з питань землеустрою і містобудування. Усі ці роки він мовчав як риба і лише тепер вголос заговорив про корупційні схеми. Більшість же львів’ян, коли бачать його агітки „йду у мери аби боротися з корупцією” щонайменше сміються...

Василь Лозинський: Йду у мери, щоб зламати хребет земельної мафії

Василь Лозинський ще недавно був найбільш знаковою фігурою у команді колишнього мера Буняка. Саме Лозинський пишався тим, що зламав хребет земельній мафії, яка, за його словами, роками грабу­вала місто за попереднього мера Куйбіди. Тепер він уже не віце-мер із земельних питань і думку свою змінив: "Хребет мафії виявився не зламаним, а надламаним". Та Ло­зинський вирішив повернутися. Він кандидує на посаду міського голови. Каже, що воювати з чиновницькою і депутатською мафією самому буде значно легше, ніж раніше, коли в неминучості жорстких рішень повсякчас доводилося переконувати чесного, але занадто м'якого для цього мера.

- Вам подобається, як нині кер­мує містом Зеновій Сірик?

- Знаєте, у чому принципова різниця між тим, чим займався я, і тим, що робить Сірик зі своїми сорат­никами? У 2001 році фонд розвитку міста (це вулиці, це будинки, це жит­ло) становив лише 14 мільйонів. За якихось три роки він збільшився до просто "непристойних" розмірів. Минулий рік ми мали закінчити зі 135 мільйонами. Ви відчуваєте, які кош­ти планувалося вкласти у місто? Але не склалося - шулери нарешті дор­валися до влади, і стрімке зростання бюджету міста раптово припинило­ся.

У 2005 році позбавлене міського голови і мене місто дістало менш ніж половину запланованих коштів. Чому? Може, хтось чув про еко­номічний колапс у країні чи одноча­сне припинення роботи у Львові більшості суб'єктів господарюван­ня? Ні, кошти міської громади тупо розікрали. Все, як у хороші „куйбідівські” часи. Коли поновлений на посаді судом Буняк прийшов у сесійний зал, то один з депутатів отак чесно йому і признався: "Якби ж ви знали, як нам без вас було добре!". Я б навіть сказав - чудово!

Сьо­годні Сірик і його "самопомічні" друзі страшенно зайняті. У справі роздачі земельних ділянок вони за чотири місяці встигли зробити набагато більше, ніж за всі попередні роки, починаючи з 1990 року. Тепер біль­шість тих ділянок перебуває на стадії других ухвал. Ще трохи, і Сірик буде проводити сесійні засідання ледь не кожного дня, крім хіба що суботи і неділі.

Для того, щоб пізніше, після березня, не було "відстрілу", треба ще зараз позакінчувати ті справи. А "відстріл" може початись, тому що дуже багато людей заплатили прос­то величезні хабарі. Покупці, які дали хабарі, можуть не встигнути до ви­борів отримати документи, а потім хто знає, як воно буде.... Отож, те­пер депутати і Сірик засідають мало не цілодобово. Вже після мого звільнення з посади заступника міського голови появилася ціла низ­ка документів стосовно земельних справ, оформлених „остапами бендерами” з Ратуші від мого імені. Напри­клад, державні акти на право влас­ності на земельні ділянки. Цікаво, що на цих документах шахраї навіть не намагалися фальшувати мій підпис - просто поряд з моїм прізвищем ставили зовсім інший.

- Що означає "пороздавали"? Проводити аукціони вже ніхто й не думає?

- Навіщо? Навіщо аукціони, якщо нині можна в кишеню поклас­ти набагато більше, ніж у міський бюджет? Заробити і для себе, і на виборчу кампанію зі "самопомагальними" шоу, в яких невелика част­ка коштів, вилучених, наприклад, з ремонту дахів, іде на "боротьбу з чиновниками, винними у неремонтуванні дахів".

Такого масштабу корупцію, яка загрожує містові у разі перемоги однієї з двох ватаг, що нині борють­ся за контроль над ним, рідко де мо­жна побачити в післяреволюційній Україні. Я вже рекомендував міській раді вивісити прейскурант, щоб зна­ли "що почім" у місті Львові. Він справді є - негласний прейскурант. Це й не дивно. Ми за всю каденцію продали близько 17 гектарів землі. За неї у міський бюджет поклали приблизно 100 мільйонів. Нині вже роздано вдвоє більше – міський бюджет має з того нуль.

- Як нуль? Щось таки надійде...

- Та майже нічого й не надійде! Землю тепер не продають, а "бере­жуть для громади". Тому, мовляв, і здають в оренду. А що таке оренда? Оренда сьогодні - це 2 гривні за квадратний метр землі на цілий рік. Тоді як на аукціоні за цю мізерну зе­мельну ділянку місто дістає дві ти­сячі гривень за метр квадратний. Уявіть собі, ці шоумени вдають, ніби дбають про те, в якій формі влас­ності перебуватиме земля через ти­сячу років! Адже саме за стільки часу сума орендної плати одного квадратного метра (по 2 гривні на рік) зрівняється з сумою, яку можна було вторгувати від його продажу за 2 ти­сячі.

А де-факто та орендована зем­ля все одно вже ніколи не буде міською. Адже її орендують під за­будову, і зрозуміло, що власник бу­динку ніколи вже не перенесе його в інше місце. Та це ж просто вершина грабіжницького нахабства! Гадаєте, будівельні фірми справді платять лише оті 2 гривні? Аж ніяк! Сума ви­трат при реалізації орендної схеми наближається до аукціонної ціни, але йдуть ці кошти вже не в міський бю­джет, а в чиновницькі та депутатські кишені.

За нашу каденцію для міської громади на ринку землі було вторго­вано 200 мільйонів гривень. Це ра­зом оренда, продаж і викуп. Надхо­дження від тієї ж орендної плати ми збільшили у 13,5 рази. Причому зро­били це без збільшення розміру пла­ти! І яким криком-гамором усе це су­проводжувалося! Я ж бо навів поря­док у земельних справах, і за оренду почали платити ті, хто раніше майже не платив. Сьогодні міський бюджет Львова можна було б обраховувати вже мільярдами. Якби гроші йшли не у приватну кишеню.

- У ваших словах можна влови­ти критичні нотки щодо діяльності "Самопомочі". Але ж деяким лю­дям вона справді допомагає...

- Ставши мером, я не чинив би перешкод "Самопомочі", навпаки, сприяв би діяльності цієї організації. Але не маю сумніву, що після виборів це шоу припиниться в будь-якому разі.

Мушу визнати: польські політтехнологи, які придумали це для Садо­вого, почасти калькуючи польську "Самооборону", недарма вже рік їдять свій хліб. Технологія справді цікава. Мені важко навіть уявити, скільки планують заробити її спон­сори у разі приходу Садового до вла­ди в місті. Адже за цілий рік на це витрачено гігант­ські суми. Коштів на таку тривалу кам­панію не витрачав жоден кандидат у мери в цілій Украї­ні.

Щоби прояснити, чиї тут зовнішні кош­ти задіяно, пропо­ную вам замисли­тися над двома пи­таннями. Чому Садовий був чи не єди­ним "громадським діячем", який не мав нічого проти торішнього від­криття меморіалу польських "орлят" на Личакові? Чому на Садового вже рік працює адмінресурс Олійника? Чому вони зараз поріднилися з адмінресурсом, з Олійником, з Сіриком? Тому що це був їхній спільний проект із повалення чинно­го мера. Вони мусили це робити, бо якби цього не сталося, то Буняк ви­йшов би на вибори з показниками набагато промовистішими, ніж у 2004 році. І тоді вони вже ніколи не змог­ли б мріяти про львівську землю.

Вас не дивує, чого це служби, які до того дуже тяжко щось робили навіть на вимогу міської влади, тепер на ви­могу "Самопомочі" інколи так гарно все виконують під час зйомок чер­гового телешоу? Все дуже просто: "зверху" йде команда "вентиль відкрити" або ще щось. І шоу знято! Вас не дивує зміна акцентів - раніше кожна проблема у місті проектува­лася в тих шоу на міського голову, а тепер - на низові служби? Отож-бо, виборча кампанія, панство.

А тим часом, здійснивши перево­рот, вони 2005 рік у міській госпо­дарці жахливо провалили. Це й не дивно, якщо стільки вкрадено. На площі Ринок, замість робити ремонт, зайнялися спорудженням автосто­янки. Нині ці 48 мільйонів гривень просто закопані в землю. Нема ні гро­шей, ні ремонту. І автостоянки через протести міської громади теж нема - на щастя.

- Нового головування Куйбіди ви не хочете допустити, критикую­чи за процвітання корупції в часи його попереднього правління. А не допускаєте, що люди можуть ви­правлятися? Ось у Куйбіди біг-борди: "Новий погляд, нова команда". Може, чоловік справді приведе нову якісну команду?

- Я з усмішкою ставлюся до та­ких припущень. Пригадуєте виборчу кампанію чотири роки тому - позахляпувані біг-борди з Куйбідою? Нині він робить те саме, творить той са­мий образ жертви. Ця людина зміни­лася? Ні! Фарба свіжа, а стиль ста­рий

Якщо людина у житті зробила щось корисне, то вона зробить ще більше. Але коли раніше вона тільки брала від громади, то ніколи відда­вати не буде. Не хочу покликатися на слова Любомира Буняка, але те, що він застав після Куйбіди, те, що ми застали, - це мафіозно-корупційна система, кланова структура, яка була створена і ще десь півроку прожила, доки не почала давати збої. Коли ми спричинили ті збої у ній, то відразу почалася кампанія з усунен­ня Буняка. Відразу!

Та наша команда встигла уже запустити у бюджет тіньові кошти у величезних обсягах, аж вони урешті зуміли нас повалити. Цього взагалі неможливо було б зро­бити, якби правоохоронні органи пра­цювали нормально. На жаль, вони, як виявилося, теж мали свій "пай". Я знаю надзвичайно багато об'єктів, які є у власності працівників право­охоронних органів. Тож не дивно, як вони "співпрацювали" з нами: "даєш дозвіл, вирішуєш це питання - доб­ре, а якщо ні - маєш кримінальну справу". Це не нормальні речі. І це все залишилося від минулого.

Я впевнений, що Куйбіда не повер­неться - львівська громада дове­ла, що ми не бидло, яким обзивав нас Янукович, і ніколи не дозволить собі такої самозневаги.