|
Містом усе більше поширюється інформація стосовно взаємних домовленостей про підтримку, яких досягли кандидат на міського голову Андрій Садовий та нардеп, лідер ЛОО ПРП і перший номер до міської та обласної рад Тарас Стецьків. Зрозуміло, що офіційно визнати таємний розподіл сфер впливу немає сенсу для жодної із сторін. Попри те, інфомаційні ресурси Садового таки встигають, злегка покритиковуючи, піарити Тарасика-одну-третю. Рецепт: притягуємо за вуха інформаційний привід, і розписуємо, розписуємо, розписуємо...
Інформація для всіх без винятку
Право на доступ до інформації є одним із невід'ємних прав людини і громадянина. Кожен може вільно шукати інформацію і отримувати її від осіб, що нею володіють на законних підставах.
Основними принципами забезпечення права на доступ до інформації є: презумпція доступності і відкритості інформації; достовірність і повнота інформації; своєчасність надання інформації; дотримання обмежень, які встановив закон; захист права на доступ до інформації; відповідальність за порушення права на доступ до інформації.
Однак сьогодні в Україні існує багато труднощів у сфері доступу громадян до публічної інформації. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування найчастіше безпідставно відмовляють у наданні інформації, залучаючи її до відомостей з обмеженим доступом. Також неправомірно застосовують грифи обмеження доступу до інформації подекуди навіть суху статистику доводиться просто "вигризати зубами".
Для того, щоб визначити правомірність цих дій, необхідно проаналізувати норми чинного законодавства України, яке визначає режим доступу до інформації. Однак не потрібно дуже заглиблюватись в законодавчі акти, щоб зрозуміти: вони є недосконалими і потребують суттєвого оновлення.
Усунувши проблему неефективності законодавства, передбачивши механізми його реалізації, можна буде забезпечити реальне здійснення права людини на доступ до інформації, яке передбачає Конституція України. У Верховній Раді уже зареєстрували законопроект, який мав би додатково забезпечити нам це конституційне право.
Розробник - народний депутат Тарас Стецьків, а Законопроект називається "Про доступ до публічної інформації". Є у ньому чимало здорових ідей і він може допомогти багатьом громадянам в одержанні необхідної інформації. Однак під гарною обгорткою приховано трохи гіркої реальності.
У законопроекті є кілька розділів, які, м'яко кажучи, можуть повністю нівелювати весь його позитив. Наприклад, пропонують демократичну схему, за якою будь-якого державного чиновника звільняють від юридичної відповідальності навіть після розголошення службової таємниці, якщо при цьому він озвучуватиме інформацію про факти неправомірної поведінки, корупційних вчинків тощо. Щобільше, держава має захищати таких інформаторів. Єдина умова для чиновників - "чесні наміри, переконаність у правдивості інформації та її суспільне значення".
Однак покладатися на чесні наміри наших народних мужів - щонайменше наївно. Відтак будь-який чиновник може зовсім безкарно розголошувати службову таємницю, вчасно заявивши, що в нього серце болить за Україну. На практиці ж це перевірити фактично неможливо. Загалом такого діяча не можна буде навіть звинуватити в наклепі, якщо його дані не підтвердяться. Адже він лишень, згідно з цим законопроектом, виконував свій обов'язок. Внаслідок існує ймовірність озвучення інформації в чиїх завгодно, але тільки не в українських інтересах.
Однак з таким твердженням не погоджується сам автор законопроекту. Як зазначив "Поступу" Тарас Стецьків, в законопроекті чітко визначено критерії правдивості та неправдивості інформації.
"Якщо якомусь посадовцеві, народному депутатові стає відомо, що хтось свідомо поширював неправдиву інформацію, і в нього є факти, які це підтверджують, він повинен їх оприлюднити. У такому разі він не підпаде під юридичну відповідальність", - пояснив народний депутат.
Водночас він стверджує, що це не означає, що будь-який депутат може вийти перед камерами чи на трибуну Верховної Ради та почати заявляти, "що Івченко зрадив Україну, підписуючи угоду". Він має це довести фактами. "Якщо він так голослівно скаже, тоді він сам підпаде під юридичну відповідальність. Законопроект зі всіх сторін посилює і встановлює відповідальність за неправдиві висловлювання", - зазначив Тарас Стецьків.
Однак це ще не всі нововведення, які можуть серйозно змінити життя багатьох. У документі пропонують створити спеціальний орган, який контролюватиме доступ до публічної інформації. На практиці ця організація матиме також і доступ до всієї без винятку службової й таємної інформації. Так, наприклад, у законопроекті сказано, що орган займатиметься контролем виконання умов захисту інформації з обмеженим доступом. Тобто, в руках у чиновників спецуправління виявиться спеціальна інформація з усіх відомств, зокрема - силових.
Тобто, теоретично, яка з політичних сил контролюватиме цей орган, та й одержить карт-бланш з доступу, який можна використати, як завгодно.
Тарас Стецьків погодився з "Поступом", що цей пункт потребує значного доопрацювання. "Згідно із задумом, цей орган мали б очолити громадські структури, які мають стосунок до масової інформації, або з допомогою паритетного формування (ВРУ та Кабмін)", - зазначив Тарас Стецьків. Однак нардеп так і не зміг пояснити, яким чином можна вберегтися від зловживань за допомогою цього відомства.
|
