Хто налякав Садового?
На носі друга річниця перебування Андрія Івановича Садового на посаді міського голови Львова. Може, виглядає дрібно, але основна інтрига майбутньої дати - чи врешті-решт відважиться міський голова відкрито вийти до людей. За посередництвом журналістів. Сиріч провести велику прес-конференцію, бо так довго від глобального спілкування з представниками засобів масової інформації не втікав жоден мер. Так що там мер - жоден президент.
Ні, Андрій Іванович, звичайно, може поговорити з журналістами. Або в сесійній залі, коли втекти від мікрофонів просто немає як. Або один на один, коли легше застосувати маніпулятивні технології до свого візаві. Віднедавна в арсеналі міського голови з’явився ще один метод співпраці зі ЗМІ - ресторанні зустрічі у вузькому колі з обраними журналістами. Бога ради, нічого проти цього не маємо, адже прес-ланчі - загалом прийнятний метод для налагодження стосунків. Але прес-ланч, погодьтеся, не прес-конференція. Така ось ситуація змушує замислитися: хто поробив Андрієві Івановичу, що він почав боятися журналістів. Під час виборчої кампанії він був набагато сміливішим: як правдивий вожак самопомічівської зграї, першим кидався на горлянки мікрофонів.
Джерела у мерії стверджують, що рекомендації не зловживати місцевим телеефіром голові дає психотерапевт, а за сумісництвом начальник адміністрації міського голови Олег Березюк. Мовляв, від каверзних питань сторожових псів галицької демократії Андрій Іванович може зденервуватися, зашарітися і наніц втратити респектабельність.
Щоправда, з думкою погляду" зовсім не погоджується керівник прес-служби мери Наталя Міхнова: "Мер Львова Андрій Садовий має на місяць два телеефіри, два-три радіоефіри, щотижня він дає коментарі представникам ЗМІ, окрім того, дає два інтерв’ю в тиждень, коментарі під час виконкому та під час сесії, тематичні брифінги. Мабуть, комусь просто вигідно створювати міф, що міський голова закритий до преси".
Істина, кажуть мудрі люди, посередині. Отож, про співпрацю міського голови з журналістами, передовсім телевізійниками, ми поцікавилися у своїх колег і безпосередньо в Андрія Івановича. Автор і ведучий програми "Прямим текстом" (12-й канал) Остап Дроздов стверджує таке: "Міський голова справді обіцяв, що відкрито спілкуватиметься з журналістами. Проте сьогодні ситуація дещо інша. Один раз він дійсно брав участь у передачі "Прямим текстом". І це було вперше, коли Андрій Садовий говорив без прес-служби та без заготовлених відповідей на питання. Проте це був й останній на сьогодні раз. Минулого тижня ми його знову запрошували на ефір з нагоди підготовки до Євро-2012. Але мені пояснили, що його немає у місті, хоча у нас була інша інформація. Зрештою, прийшов пан Засадний (керівник департаменту з ЄВРО, - Ред.). Насправді нашим мером дуже опікується його команда, вони його сильно бережуть і не виставляють на проблемні ефіри. Коли потрібно дати гроші чи відкрити сиротинець, тоді мер присутній, а от відповідати на каверзні запитання йому невигідно. Чому? Тому що Андрій Іванович - людина, яка дуже дбає про свій імідж, має великі плани у політиці на майбутнє, а тому він узалежнений від думки збоку. Для чого йому ставити себе під удар і відповідати на каверзні запитання, якщо можна послати Засадного і він за все віддуватиметься, а мер буде ні при чому. З погляду шару - це правильна технологічна позиція. От тільки з погляду журналістів це виглядає не дуже.
Практично солідарна з Остапом Дроздовим і його колега, ведуча авторської програми "Чому так?" Оксана Колодрубець. "Ми неодноразово запрошували Андрія Садового на програму "Чому так", проте жодного разу нам так і не вдалося з ним зустрітися. Ми запрошували його і після того, як Дьвів отримав право приймати у себе матчі Євро-2012. Проте він не з’являвся. Натомість приходили його заступники. Коли в нас була програма про вибух на Костюшка, люди із сусіднього будинку, які були присутні, теж хотіли поговорити з мером. Але він прислав своїх заступників. Хочу сказати лише одне - у міській раді дуже добре працює прес-служба. Тоді як виконавча влада діє дуже непрозоро. Річ у тому, що є таке поняття, як напівправда. І це якраз та ситуація. Коли Андрій Іванович очолював "Самопоміч" - це було одне. А тут він уже відповідальний перед громадськістю. Із "Самопомочі" він мав із чим йти до людей, а як міський голова, очевидно, не має", - констатує пані Оксана.
Сам же Андрій Іванович, природно, не погоджується із закидами щодо його закритості. "Ви не знайдете жодного журналіста, який би не зміг зі мною поспілкуватися. Я маю регулярні і систематичні ефіри на обласному радіо, на обласному телебаченні. Але я мушу працювати, а на це потрібен час. Тому не можу постійно бути в ефірі. Якби я ходив на всі передачі, на які мене запрошують, то мав би проводити час у студії з ранку до вечора. Бо мене справді часто запрошують. Але ж мені потрібно працювати. До того ж у міській раді є чіткий розподіл обов’язків, і це добре, якщо завжди є відповідальна людина за те чи інше питання. Згідно з усіма дослідженнями, Львівська міська рада є найвідкритішою до ЗМІ в усій Україні. Ще раз повторюю, ви не знайдете жодного журналіста, який би не зміг зі мною поспілкуватися. Я відкритий до ЗМІ, - чітко пояснив свою позицію міський голова в коментарі "Погляду".
Фактично повторює слова свого шефа і начальник організаційно-інформаційного управління міськради Остап Проник: "Річ у тому, що Андрія Івановича запрошують на чимало передач, і він не може бути всюди". Пан Остап, очевидно, має рацію. Врешті, міський голова—не дівка за викликом, аби гнати на перше ж запрошення. Але всі ці декларовані проблеми з часом викликають одне запитання: чому на "Свободу Савіка Шустера" в Андрія Садового вистачає часу, а на львівських телевізійників - обмаль. Відповідь, як на нас, очевидна. Савік Шустер не питатиме про шоу Гофа, про ремонт на Словацького, про грибок на львівських фонтанах, про відсутність реальних інвестицій у місто тощо.
До речі, Остап Процик (колись, до речі, хороший журналіст) сказав у коментарі й таке, від чого у декого з наших журналістів волосся дибки стало. "Для того й існує у міській раді розподіл обов’язків, щоб відповідальні люди відповідали на ті чи інші запити представників ЗМІ. Окрім того, міський голова щомісяця проводить чи то великі прес-конференції, чи то брифінги". "Можливо, ви просто про це не знаєте?" - поцікавився пан Процик Нам стало соромно за свою необізнаність і ми вирішили зателефонувати до колег. Однак жоден із них так і не зміг пригадати жодної "великої прес-конференції" міського голови. Можливо, пан Остап не все знає?
Якби там не було, до мерського екватора Андрієві Садовому залишається якихось три тижні. Пасувало би запросити журналістів не в ресторан, а в Ратушу і відповісти на всі запитання. А їх за два роки зібралося чимало.
Новий Погляд
|
 Версія для друку
Відправити другові
09:36 24.04.2008 ОЛег: хамство
Андрій Садовий прилюдно показав своє достоїнство
Мер Львова вельми специфічно відзначив другу річницю своєї інавгурації
Поза всяким сумнівом: цього разу відомий піарник і маніпулятор Андрій Садовий грубо "проколовся": він продемонстрував своїм виборцям-львів’янам те, що завжди дрімало у нього в глибинах душі -- зневагу і презирство до довірливих "лохів". Перебіг подій широкій громаді добре відомий: 18 квітня, ввечері, коли міський голова Львова Андрій Садовий вийшов із Ратуші, пікетувальники з ГО "Самозахист", які проводять акцію протесту проти міського голови Львова і вимагають його відставки, а також незадоволені підприємці з МАФів зустріли його криками «Ганьба!», «Садового -- у відставку!». Неприродна посмішка сповзла з обличчя мера, і він поспішив покинути негостинне оточення. Але невдячні виборці невеликою групою продовжували супроводжувати його постать, посилаючи услід побажання якнайшвидшої відставки. Спершу Садовий порадив: „А ви сильніше кричіть, сильніше"! Народ послухав і почав скандувати клич "У відставку"! щосили. Це, очевидно, розлютило міського керманича не на жарт і, він, втративши над собою контроль, але про всяк випадок відійшовши від "малих українців" на безпечну віддаль, несподівано обернувся і показав людям середній палець, що на молодіжному сленгу називається "фак". Для неангломовних львів’ян пояснимо, що цей жест означає приблизно таке: "Я зі всіма вами вступаю в статеві зносини". В природній формі. Приголомшені й обурені таким хамством протестувальники провели стихійний мітинг і ухвалили заяву, у якій своїми підписами засвідчили факт непристойної поведінки мера, констатувавши, що міський голова Садовий -- нестерпний сором для європейського Львова. В Інтернеті відразу ж з’явився любительський, відзнятий на мобільний телефон сюжет, у якому зафіксовано, як Андрій Іванович розвертається і піднімає праву руку. Відразу ж лунає обурений гул: "Муд - к!" Однак картинка не настільки чітка, аби чітко зафіксувати знаменитий жест підполковника Кожі з спецпідрозділу "Кобра", яким послуговуються й підлітки в депресивному Гарлемі. Та, Богу дякувати, цьому є десятки свідків…
Цей екстравагантний вчинок міський голова Львова здійснив напередодні свого справжнього "владного екватора", адже два роки тому 25 квітня 2006 року відбувся акт інавгурації нашого специфічного очільника міської громади. Саме тоді Андрій Іванович полум’яно цілував міські клейноди, святих отців, тримав руку на Єванглії і прорік, звертаючись до депутатів: "Ми маємо бути слугами для львів’ян". Не минуло і два роки, як ця сама рука, що лежала на святій книзі, скрутилась у голлівудський жест, а слуга показав своїм господарям місце, на якому він всіх їх бачив. Високий клас! Який поворот сюжету! Добре, що ще перед Паскою не здивував мер очі посполитих чимось крутішим! До таких простонародних методів спілкування з громадою не вдавався ні мер Котик, ні мер Шпіцер, ні мер Куйбіда, ні мер Буняк! Хто там що казав про те, що Любомир Костянтинович вигнав журналіста з прес-конференції?! Та нині це просто смішно! За два роки пан Садовий не провів ЖОДНОЇ прес-конференції, а якщо б, не приведи, Господи, вдалося щось таке організувати, то від п’ятниці нема жодної гарантії, що замість відповіді на важкі запитання Андрій Садовий би просто показував великого середнього пальця. І дякуйте Богу, аби тільки показом цієї частини тіла все і обмежилось! А чого тут впадати в американізацію -- можна за прикладом бабок на селі, які одна одній на межі показують гузно, розвинути цю тему набагато яскравіше. Пропонуємо подарувати поки що меру "Словник нецензурної лексики та її відповідників" Лесі Ставицької, з якого він може взяти на озброєння такі вирази як "А не пішли ви всі на …"! або "Поцілуйте мене в …"! та нарешті довідатись, що саме мали на увазі протестувальники, коли обзивали мера напівнормативним "муд… к".
Зрозумівши, що вчинив дурницю, п. Садовий кинувся за порадою до свого оточення у вигляді психіатра п. Березюка, яке дотепно порадило йому на всі розпитування львівських і загальноукраїнських газет про "фак" не посилати їх туди ж відразу, а гарно так, інтелігентно й виважено казати: "Без коментарів". Що мер промурмотів і в коментарі "Львівській газеті", і в коментарі "Газеті 24", і в коментарі "Високому Замку". А даремно. Якщо вже ти по-американськи "факаєш", то й відповідай, надувши щічки: "Ноу комент"! Мовляв, ми не ликом шиті -- в Австріях і Лондонах бували, "ноу комент" і все, чого, мовляв, домахалися? Ні, про "домахались" теж не треба. Грубо якось. А ми ж люди богомільні, щирі, й патріотичні, а найбільша наше бажання -- щоденно дбати про львів’ян. Про тих, звичайно, які ще не послані. Цікаво, якщо у Садового кулуарно поцікавиться сам Президент Ющенко: "Ти навіщо "факав"? Не вмієш достойно триматися перед людьми -- не лізь на це крісло". Думаю, що бургомістр може навіть заплакати і зректи: "Не користі ради, а тільки волею пославшої мене на цю посаду дружини".. Ні, про дружину, яка послала, теж, напевно, зайве…
Не утруднював себе коментарем міський голова і для рідного видання, газети Львівської міської ради "Ратуша". А даремно! Бо хто як не ми пліч-о-пліч йшли поряд з міським головою усі ці буремні два роки, неодноразово підставляючи йому своє плече! Набрехав міський голова про те, що "шоу Гофа буде видно аж в Городку!", а ми вже тут як тут, підказуємо йому, мовляв, брехати, Андрію Івановичу, -- великий гріх! Поміняв він міську землю на 10 службових "Тойот" для себе і оточення, а хто ж йому підкаже, що це прихована корупція, як не рідна газета?! Відремонтував "Луцькавтодор" вул. Словацького за ціною 230 доларів за квадратний метр, а муніципальне видання відразу ж і питає в голови та його оточення: ви, чого це, хитруни, фірму з Луцька обізвали "словацькою фірмою"?
А яка миттєва реакція на публікації! Це ж вчитись треба! Як у Джекі Чана. Написали, що фірмі "Епіцентр" дали землю за демпінговими цінами -- видання почали "роздержавлювати аж до його погибелі", оприлюднили схему незаконних тарифів на воду і тепло -- нам обрізали фінансування, натякнули, що мер не виконує свої передвиборні обіцянки перед львів’янами -- з газети "Ратуша" міськрада всі платні оголошення перекинула в інше, вірнопіддане видання, не встигли надрукувати статтю про кримінальні тендери -- нас взагалі перестали фінансувати, врешті ми здивувались, чому депутати так у всьому слухають мера, який лобіює далеко не інтереси львівської громади -- на нічній сесії незаконно звільняють редактора "Ратуші"! Тепер пишемо про фактичний провал "Євро-2012" у Львові і запевняємо громаду, що на 99% у цьому винний незугарний А. Садовий, але після цього ходити на сесію боїмось: а раптом там десь сховався мер, який уже "витягає з широких штанин"? Мова, звичайно, про його знамениту життєдайну руку, яку він може покласти на всю громаду. Чи "якою він може покласти на всю громаду"? Як правильно, Андрію Івановичу?
Нема жодного сумніву: тодішній кандидат у мери, а потім мер просто обдурив своїх виборців, розпатякуючи про "нову команду професіоналів", багатомільйонні інвестиції, що йдуть у місто, врешті -- про чергу інвесторів, які бажають вкласти кошти у побудову львівського стадіону, справа про ділянку для якого донині перебуває в суді. Хочете приклад яскравої маніпуляції? Будь ласка: нещодавно прес-служба міськради заявила, що фірма „Данапро", яка представляла на конкурсі по "Євро-2012" швейцарську "Імпленіа", не має права від імені останньої оскаржувати рішення конкурсної комісії, яка визнала переможцем австрійську фірму "Альпіна" в суді, бо не має повноважень від "Імпленії". Словом, "Данапро" -- тихі шахраї. Візьмемо це за основу. Тоді що ж виходить? Учасників конкурсу було аж два, один із них, "Імпленія" -- нелегітимний і у висліді отримуємо? Правильно! Отримуємо, що ЖОДНОГО КОНКУРСУ У ЛЬВОВІ НЕ ВІДБУЛОСЬ!!! Бо на конкурсі учасників мало б бути, щонайменше, двоє…
На жаль, не автор матеріалу перший сказав про те, що коли людину хочуть надурити, їй постійно лестять. І це завжди спрацьовує. А нема нічого простішого як лестити людині. Згадайте той час, коли на виборах пан Садовий називав львів’ян "мудрими і працелюбними". Так, от психологи стверджують (спитайте у польських консультантів "Самопомочі"!), що "мудрими і працелюбними" людей починають називати тоді, коли їх потрібно вкотре обдурити. І люди клюють, бо на вухо приємно лягають фрази про "мудрість львів’ян, волелюбність міста Лева і про громаду, "яка знає, що робить". Маніпуляція - це вміле навіювання комусь своєї точки зору таким способом, аби людина думала, що до цих висновків вона прийшла самостійно… І навколо, на жаль, багато громадян, котрі донині свято, на забій, переконані, що до висновку кинути свій бюлетень за Садового їх підштовхнули не маніпуляції, а "самостійні висновки".
Хотілось написати ще й про ті передвиборні обіцянки, які пан Садовий здійснив дійшовши до екватора свого правління, але розгубився. "Я не допущу кумівства в органах влади", секретар міськради і заступник -- куми. "У Львові не буде гральних автоматів" (А. Садовий 2006 р.)" "За рік успішної боротьби з гральним бізнесом ми вийшли на те, що Львів отримав на 200 гральних автоматів більше, ніж їх було у 2006 р". (В. Квурт 2008 р.) "Ми не будемо збільшувати оплату за комунальні послуги, а покращуватимемо якість цих послуг. Припинимо марнотратство питної води і тепла через втрати в дірявих мережах. Львів’яни будуть платити лише за отриманий товар" (А. Садовий 2006 р.) Станом на квітень 2008 року втрати води через витоки в тарифах становлять 37 відсотків, обрахунки оплати за тепло проводяться відверто з кримінальним ухилом в бік обрахування городян. А були ще порожні обіцянки багатомільйонних інвестицій, "постійного дбання про архітектурну спадщину", "прозрі кадрові призначення", "смітники через кожні 50 метрів", "активна співпраця зі ЗМІ: раз в два тижні великі прес-конференції", "реакція на критичні статті в мас-медіа", "створення 50 тисяч нових робочих місць" etc, еtc, etc…
Можна, зрозуміло, зазначити як досягнення створену за два роки ковзанку ("таку як у Вроцлаві"), але згадка про неї чомусь викликає лише нецензурні вирази, які шляхетний автор собі дозволити не може, адже він не мер, щоб будь-яку свою сваволю чи хамство прикривати фальшиво-люб’язним: "Без коментарів"…
Микола САВЕЛЬЄВ, "Ратуша"
16:01 01.05.2008 : підар він і в африці підар.
13:47 30.11.2008 : на жаль так воно і є!
|
 |
Урочистості до Дня Незалежності у Львові
З нагоди святкувань Дня прапора та Дня незалежності України т.в.о. голови ЛОДА Микола Кміть спільно із головою облради Мирославом Сеником, першим заступником міського голови Львова Олегом Синюткою та головнокомандувачем Західного оперативного командування Михайлом Куцином поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку в центрі Львова.
|
Експорт матерiалiв 
2005 - 2007 © 
